Постанова КЦС ВП від 01.07.2019 року

Історія справи

Державний герб України

Постанова

Іменем України

01 липня 2019 року

м. Київ

справа № 0519/2306/2012

провадження № 61-22825св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Донецької області у складі колегії суддів: Гаврилової Г. Л., Пономарьової О. М., Зайцевої С. А., від 15 серпня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2012 року публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просило стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором від 16 березня 2007 року у розмірі 329 764,42 дол. США.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Справа розглядаласьсудами неодноразово.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 15 квітня 2014 року у задоволенні позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надав належних та достовірних доказів на підтвердження укладення кредитного договору від 16 березня 2007 року, а тому відсутні підстави для стягнення заборгованості за вказаним договором.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 16 липня 2014 року апеляційну скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення.

Позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено.

Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором від 16 березня 2007 року станом на 17 січня 2012 року, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 229 500 дол. США, заборгованість за відсотками - 87 581,06 дол. США та пеню - 101 337,43 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач довів, що 16 березня 2007 року між банком та відповідачем був укладений кредитний договір, який є чинним та зобов`язання за яким відповідач належним чином не виконував, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь банку.

Короткий зміст заяви про перегляд рішення апеляційного суду за нововиявленими обставинами

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, в якій просив переглянути рішення Апеляційного суду Донецької області від 16 липня 2014 року у зв`язку з нововиявленими обставинами, скасувати його та ухвалити нове рішення про відмову у позові ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Заява мотивована тим, що після ухвалення рішення суду у справі йому стали відомі обставини, які є істотними для справи і які не були і не могли бути відомі йому під час розгляду цієї справи. Зокрема, зазначав, що згідно з висновком експертного економічного дослідження від 26 червня 2017 року № 19, виконаного судовим експертом Перепелюк С. М. на запит ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , предметом дослідження якого були копії матеріалів цивільної справи № 0519/2306/2012, надані замовниками, експертом встановлено, що не відповідає вимогам чинних нормативних актів документи наявні в матеріалах судової справи № 0519/2306/2012, документальне оформлення ПАТ «Райффазен Банк Аваль» надання за кредитним договором від 16 березня 2007 року № 014/11-155/058 грошових коштів ОСОБА_1 . На підставі наявних документів в матеріалах судової справи № 0519/2306/2012 не можливо встановити факт надання кредитних коштів ОСОБА_1 за кредитним договором від 16 березня 2007 року № 014/11-155/058.

Оскільки на час розгляду справи суду не були відомі вказані обставини, які є істотними для справи, вважав, що наявні правові підстави для перегляду рішення апеляційного суду за нововиявленими обставинами.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції за результатами розгляду заяви

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 15 червня 2017 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Апеляційного суду Донецької області від 16 липня 2014 року за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції виходив із того, що висновок експертного економічного дослідження від 26 червня 2017 року є новим доказом у справі та не може вважатись нововиявленою обставиною у розумінні вимог пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК України 2004 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні його заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, помилково вважав, що обставини, які встановлені висновком експертизи від 26 червня 2017 року, не є нововиявленими.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У жовтні 2017 року ПАТ «Райффазен Банк Аваль» подало заперечення (відзив) на касаційну скаргу, в якому просило відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм процесуального права.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 10 червня 2019 року справу призначено колегії суддів у складі судді-доповідача Кривцової Г. В. та суддів: Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 361 ЦПК України 2004 року рішення або ухвала суду, яким закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Підставою для перегляду рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частина друга статті 361 ЦПК України 2004 року).

Необхідними умовами оцінки як нововиявлених обставин, визначеними у пункті 1 частини другої статті 361 ЦПК України 2004 року, є те, що вони мали існувати на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (P0N0MARY0V v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, від 18 листопада 2004 року).

Розглядаючи заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанцій встановив, що обставини щодо укладення ОСОБА_1 кредитного договору від 16 березня 2007 року та отримання ним кредиту перевірялися та досліджувалися апеляційним судом на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що висновок експертного економічного дослідження від 26 червня 2017 року є новим доказом у справі, а обставини, які встановлені вказаним висновком та на які посилається заявник, не можуть вважатися нововиявленими обставинами.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, ухвалу апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 15 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Кривцова Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник